Історія економіки

Схожі статті :

Популярні записи

  • Погляди С. А.Подолинського на соціалістичний лад

    Сергій Андрійович Подолинський (1850—1891) — представ­ник революційно-демократичного напряму, народився в сім'ї бага­того поміщика Київської губернії.

    С. Подолинський підкреслює прогресивність капіталізму порів­няно з феодалізмом, але вказує на його історично минущий харак­тер. Він критикує цей спосіб виробництва і виступає передовсім проти його економічної основи — приватної власності на засоби ви­робництва. С. Подолинський аналізує суперечності між працею і капіталом, між зростанням багатства буржуазії і зубожінням трудя­щих мас, суперечність між розвитком продуктивних сил і їх марну­ванням за умов капіталізму. "Корінь зла" капіталістичного способу виробництва С. Подолинський бачить у приватній власності, яка дає змогу капіталістам користуватися продуктом неоплаченої праці ро­бітників. На цій підставі він робить висновок про необхідність зни­щення капіталізму. Капіталізму він протиставляє соціалізм як такий спосіб виробництва, котрий створює найліпші можливості для роз­витку продуктивних сил і найбільш відповідає вимогам моралі. Не випадково, що цю працю як таку, що "посягає на приватну влас­ність" і "розпалює ненависть робітників до своїх хазяїв", було забо­ронено царською цензурою.

    Багато зусиль С. Подолинський доклав до популяризації еконо­мічного вчення К. Маркса. Він розумів, що головне в ньому — тео­рія додаткової вартості. Саме тому вже в перших своїх досліджен­нях він приділяє цій категорії особливу увагу. Як писав сам С. Подолинський, його брошура "Про бідність" є спробою викласти в популярній формі теорію додаткової вартості і механізм капіталіс­тичної експлуатації з допомогою прикладів, узятих із сільського го­сподарства й цукрової промисловості України.

    У викладі і трактуванні багатьох категорій економічного вчення К. Маркса С. Подолинський був часто непослідовним, а інколи до­пускав і суттєві помилки. Проте його діяльність сприяла ознайом­ленню широких кіл української громадськості з економічним учен­ням Маркса.

    Як фахівець у галузі природничих наук, С. Подолинський і в них шукав доказів неминучості соціалізму. Так, ним було зроблено спробу "погодити додаткову працю з панівними фізичними теорія­ми". У статті "Труд человека и его отношение к распределению энергии", що була опублікована 1880 р. в журналі "Слово", а також у кількох зарубіжних виданнях С. Подолинський намагався знайти природничо-наукові основи соціалізму. Цією працею Подолинський набагато випередив свій час.

    С. Подолинський, керуючись постулатом про єдність сили та кількісну сталість енергії, писав, що енергія всесвіту — величина постійна, але вона нерівномірно розподіляється у різних частинах всесвіту. На розподіл енергії має вплив людська праця. Подолинсь­кий дає нове природничо-наукове визначення праці. "Праця, — пи­ше він, — є таке споживання механічної та психічної роботи, що нагромаджена в організмі, яке має результатом збільшення кількості перетворюваної енергії на земній поверхні"'. Саме праця може ста­ти причиною таких змін у розподілі енергії, які дали б можливість використати найбільшу частину сил природи для задоволення люд­ських потреб. Виходячи з цього він намагається відповісти на запи­тання: який же спосіб виробництва є найсприятливішим. Таким спо­собом виробництва, за С. Подолинським, буде соціалізм.

    Свою працю С. Подолинський надіслав К. Марксу і в листі до нього зазначив, що написав її під впливом "Капіталу".

    К. Маркс прихильно відгукнувся про працю С. Подолинського і звернувся до Ф. Енгельса з проханням висловити свою думку. У лис­тах до К. Маркса (1882) Ф. Енгельс, указуючи на цінність відкриття С^ Подолинського, водночас зазначав помилковість його висновків. "Його справжнє відкриття, — писав Ф. Енгельс, — полягає в тім, що людська праця може довше утримати на поверхні землі і довше при­мусити діяти сонячну енергію, ніж це було б без неї. Усі економічні наслідки, які він звідси виводить — помилкові". "Подолинський, — писав далі Ф. Енгельс, — відхилився в бік від свого дуже цінного від­криття, тому що хотів знайти природничо-науковий доказ на користь правильності соціалізму і тому переплутав фізичне з економічним"2.

    Минуло понад сто років, і ідеї С. Подолинського оцінили належ­ним чином3. Його природничо-наукове пояснення процесу праці на­звали "законом Подолинського".

    Завершив наукові розробки Подолинського В. І. Вернадський у своєму вченні про ноосферу.