При рівних умовах

Подібно тому як на дошці із шахматами навряд чи можна зустріти дві однакові партії, так і в економічній діяльності не буває повтору господарських комбінацій. Використовуючи таке порівняння Маршал звертає увагу на багатозначність рухомість причинно-наслідкових зв`язків, на специфіку економічних законів, діючих, як правило, у вигляді тенденцій.

Економічні закони – це не точні закони механіки, їх можна скоріш порівняти із законами приливів і відпливів. Закони економіки дуже специфічні, що ускладнює пошук істини, потребує використання відповідних методів.

У відповідності до методу Маршала, спочатку, потрібно виділити головні причини і виключити вплив інших факторів.

На другому етапі залучуються і досліджуються нові фактори. Скажімо, враховуються попит і пропозиція по різним категоріям товарів. Розглядаються сили, які впливають на рух попиту і цін. Наприклад, вивчаються коливання цін на рибу під впливом конюктури, погодних умов.

Метод Маршала – метод частинної рівноваги. Він розуміє відому уиовність і обмеженість прибутку, який передбачає абстрагування факторів, які у данний часне грають визначеної ролі. вторинні фактори, які ізкажають загальну картину, розмішуються в особливий запасник, який називають "при рівних умовах"Всі економічні фактори мають одну причину – ціну, яка є свого роду магнітом. Маршал намагається аналізувати економічні проблеми згідно з реальними умовами економічного життя. Його праця насичена прикладами з, порівняннями, взятими з практики. Теоретичний підхід він намагається сумістити з історичним. Разом з тим використовувані ним методи аналізу дещо спрошують, схематизують реальну дійсність.

Негативний нахил кривої попиту.

Економічна наука, як писав Маршал, ставить за свою ціль по-перше, придбати знання для самої себе, по-друге, полити світло на практичні питання.

Маршал докоряв Рікардо за черезмірну увагу до вартості і недостатню увагу до аналізу попиту. Саме аналіз потреб, корисності і попиту висувається у ролі головної, визночаючої задачі економічної науки.

В основі попиту лежить корисність. Маршал писав про закон спадаючої корисності як про звичайну властивість людської натури.

Збільшення кількості блага знижує корисність його граничної одиниці. Крива попиту, як правило, повинна мати негативний нахил.

За Маршалом, загальний закон попиту звучить так: кількість товару, на який пред`являється попит, зростає при зниженні ціни і скорочується при її підвишенні.