Історія економіки

Схожі статті :

Популярні записи

  • Порядок створення діяльності комерційних банків

    Комерційні банки не мають права здійснювати операції на некомерційних засадах. Не повинні використовуватися кошти під­приємств, які зберігаються на рахунках у банку, на безвідплатній основі. Підприємствам мають сплачуватися відсотки за такі кошти. Комерційна банківська діяльність несумісна з безоплатним ви­конанням кредитними установами багатьох банківських операцій. За всі операції (ведення рахунків клієнтів, здійснення розрахункових операцій за їхнім дорученням, фінансування капітальних вкладень, касове виконання державного бюджету, надання консультаційних послуг з відкриття рахунків, застосування правил кредитування, ка­сове обслуговування підприємств і установ тощо) банк має отриму­вати відповідну плату.

    В умовах комерціалізації банківської діяльності кредитні ресур­си мають розміщуватися з найбільшою вигодою для банку і позико-одержувачів при дотриманні загальнодержавних інтересів. Кошти, що акумулюються банками, повинні спрямовуватися у першу чергу на здійснення ефективних проектів, які забезпечують розвиток пріо­ритетних галузей і сфер економіки, прискорення науково-технічного прогресу, нарощування виробництва товарів народного споживання і послуг, вирішення інших соціальне важливих завдань.

    Перехід до ринкових відносин багато в чому залежить від ліквідації монополізму в банківській системі. У зв'язку з цим в систе­мі комерційних банків діють не лише спеціалізовані банки. В остан­ні роки в Україні виникли галузеві комерційні банки, а також комер­ційні банки громадських організацій, акціонерних товариств тощо. Станом на 1 січня 1998 р. в Україні налічувалося 227 банків, ва­лютних бірж та фінансово-кредитних установ НБУ, з них 2 держав­них банки, 184 акціонерних товариства, в тому числі 133 — відкритих і 51 — закритий, а також 41 товариство з обмеженою відпові­дальністю. Серед зареєстрованих банків 22 створено за участю іно­земного капіталу, в тому числі 6 повністю з іноземним капіталом.

    Розвиток комерційних банків стримується такими чинниками:

    Недостатнє законодавче забезпечення банківської діяльності;

    Багато підприємств впродовж тривалого періоду не виконують своїх зобов'язань щодо повернення кредитів, що обмежує кредитні ресурси комерційних банків;

    Відсутність у деяких банків належних статутних фондів, що не гарантує безпеки коштів їхніх вкладників.

    Діяльність комерційних банків має деякі особливості. Ці банки можуть бути учасниками організації спільних виробничих підпри­ємств у формі консорціумів та акціонерних товариств. Розвиток рин­кових відносин розширює сферу діяльності банків. Важливе місце в їхній діяльності займають довірчі (трастові), а також лізингові та факторингові операції.

    Маючи гарантію отримання стабільного доходу, клієнти банку передають йому право управління своїм майном. У цьому й полягає сутність трастових операцій.

    Лізингові операції полягають у наданні довгострокової оренди машин, устаткування. Засоби праці купує банк і здає їх в оренду (це нагадує своєрідний кредит на придбання устаткування).

    Факторингові операції передбачають, що банку надається пра­во на вилучення дебіторської заборгованості клієнтів. За це банк от­римує комісійні.