Історія економіки

Схожі статті :

Популярні записи

  • Організація виробництва

    Участь усіх у суспільно корисній роботі трактується як найважливіша економічна умова, що дозволяє суспільству позбутися від підневільної праці, цілком забезпечити себе робочою силою.

    Загальна праця – умова справжнього процвітання як держави, так і всіх її громадян. Трудитися людині необхідно не тільки з економічних розумінь: неробство губить людину і фізично, і морально. Кампанелла переконаний, що деякі хвороби виникають "від недостатньої роботи".

    Заняття сільським господарством – один з найперших обов'язків громадян Міста Сонця. Обробкою полів, відходом за посівами і скотарством займаються всі міські жителі. Але чи всі? Чи комусь робиться виключення? Чи є підстава затверджувати, начебто еліта звільнена від участі в сільськогосподарських роботах, обов'язкових для всіх інших? Мається на увазі не поголовний і одночасний вихід усіх у поле – раціональна організація господарства зовсім цього не вимагала, - і скільки сам принцип, у силу якого визначені особи звільняються від сільської праці по своєму становищу.

    Кампанелла відзначає, що в Державі Сонця панує достаток. І забезпечує його не щедрість природи, а саме праця громадян.

    Колективна праця на полях і в майстернях, врятований від тягарів несправедливості й експлуатації, забезпечував, за Кампанеллою, загальний статок і небачене досі скорочення робочого дня. Досягти цього було можна шляхом усуспільнення виробництва, справедливого розподілу й ефективної праці – більшої, як сказали б у даний час, її продуктивності.

    Кампанелла говорить, що в Місті Сонця кожний виконує роботу "згідно зі своєю природою", у праці в такий спосіб людина не губить власну індивідуальність а зберігає її. Виробництво організується так, щоб людям працювалося завжди "з радістю". Майстерні соляріїв – це суспільні майстерні, де тріумфує новий спосіб виробництва, заснований на усуспільненні власності, загальній колективній праці і справедливому розподілі матеріальних благ.