Історія економіки

Схожі статті :

Популярні записи

  • порно молодые;viagra without a doctor prescription
  • Відображення соціалістичних ідей та їх критика

    Соціалістичні ідеї М. Драгоманова в економічній теорії України.

    Економічна думка в Україні має багатовікову історію. М. Драгоманов посідав визначне місце в громадсько-політич­ному та науковому житті України.

    Громадсько-політичну програму М. Драгоманова найбільш пов­но викладено ним у "Передньому слові" до першого числа збірки "Громада". Він спирається на ідеї дрібнобуржуазного соціалізму Прудона із засадами "громадівства" (соціалізму), федералі­зму й анархізму. М. Драгоманов так і писав, що за кінцеву мету він бере "цілковите безначальство і цілковите громадство".

    Значне місце у науково-публіцистичній діяльності М. Дра­гоманова займають економічні проблеми. Велику увагу приділяв він пореформеним аграрним відносинам. Реформу 1861 р. М. Дра­гоманов розглядав як позитивний акт, вельми корисний для су­спільства. Але водночас він підкреслював її антинародну спря­мованість, зазначав, що реформа була проведена в інтересах поміщиків, капіталістів і самодержавства, а селяни одержали лише особисту волю без землі. Реформа, писав він, не тільки не дала селянам землі, "а й відібрала ту, яка в них була". Це призвело до погіршання становища селянства, оскільки до феодальних форм експлуатації, які багато в чому збереглися, додалися капіталістич­ні її форми. Селяни, позбавлені землі, мусили "йти в найми", пи­сав М. Драгоманов.

    Причину тяжкого економічного становища селянства М. Драго­манов убачав у суспільно-політичних відносинах і рішуче виступав проти тих, хто такою причиною вважав пияцтво й ледарство самих селян. Пияцтво, писав він, "головним чином є наслідок тих причин, які зумовлюють горе, злість і т. п.".

    М. Драгоманов зв'язував із соціалізмом (громадівством), як більш досконалим, ніж капіталізм, ладом. Під соціалізмом він розумів такий спосіб виробництва, за якого фабри­ки, заводи і продукти праці належатимуть робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського виробництва — сільсь­ким громадам. Перехід до нового ладу він мислив як еволюційний, не заперечуючи, проте, і можливості революційних виступів, "без яких інколи не можна обійтись".

    Водночас М. Драгоманов, який був обізнаний із працями К. Маркса і Ф. Енгельса, заперечував марксистську теорію класової боротьби, теорію соціалістичної революції, диктатури пролетаріату. Соціалізм для нього був справою далекого майбутнього. На його думку, першочергове завдання соціалістів (а себе М. Драгоманов називав соціалістом, громадівцем) полягає в завоюванні політичних свобод і вже на цьому грунті — здійсненні соціально-економічних реформ.

    Можна з упевненістю сказати, що М. Драгоманов у розумінні питань суспільного розвитку був більшим реалістом, ніж деякі його пізніші критики.